Про недоцільність заборони використання пальмової олії у харчових продуктах
Народним депутатам Верховної Ради України
Асоціація «Укроліяпром», яка об’єднує олійнодобувні та олійно-жирові підприємства України, висловлює Вам свою повагу за підтримку процесів, спрямованих на реформування та дерегуляцію економіки України, підвищення ефективності державного управління, зниження рівня корупції та створення сприятливих умов для залучення інвестицій.
Дозвольте проінформувати Вас про позицію асоціації «Укроліяпром» щодо прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів» (реєстраційний № 3871 від 02.02.2016 р.), реалізація якого завдасть значної шкоди економіці держави та буде однією із причин росту соціальної напруги у суспільстві.
Світове виробництво пальмової олії у 2017/18 МР, за оцінками USDA у травні 2018 року, складає 69,721 млн. тонн, що складає 35,1 % у загальному виробництві олій, має тенденцію до збільшення і займає перше місце у світовому споживанні серед рослинних олій, що становить 10 кг на кожну людину планети.
Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (FAO) пальмову олію класифікує як харчову рослинну олію, що підтверджує стандарт Комісії Кодекс Аліментаріус на рослинні олії — Codex Stan 210:1999.
Всесвітня організація здоров’я (ВОЗ) пальмову олію включила в одну групу з вершковим маслом, що підтверджує її безпечність як харчового продукту (підтвердження на офіційному сайті ВОЗ по посиланню: http://www.who.int/cardiovascular_diseases/resources/cvd_report.pdf див. стор.32).
На сьогодні не існує офіційних наукових висновків, які б ставили під сумнів харчову безпечність та цінність пальмової олії.
За останні 15 років світовий імпорт пальмової олії збільшився вдвічі. Імпортує пальмову олію 69 країн світу (за даними Департаменту сільського господарства США), що наглядно представлено в таблиці у додатку № 1 до листа.
У більшості країн пальмова олія переважно використовується для виробництва харчових продуктів. Використання пальмової олії на харчові цілі по країнам наглядно представлено в таблиці у додатку № 2 до листа (за даними Департаменту сільського господарства США).
За даними Всесвітньої організації торгівлі, на сьогоднішній день у світі не існує заборони на ввезення пальмової олії. Обмеження у вигляді квотування чи ліцензування також не застосовується.
Збільшення використання пальмової олії обумовлено її властивостями, зокрема, пальмова олія не містить холестерину і транс-ізомерів і по своєму жирнокислотному складу є незамінимою сировиною для виробництва спеціальних рослинних жирів, оптимально наближених за своїми характеристиками до натуральних жирів.
На сьогодні альтернативи пальмовій олії при виробництві широкого асортименту спеціальних рослинних жирів в світі не існує.
Американське агентство FDA (Food and Drug Administration) пальмовій олії присвоїло статус GRAS — «абсолютно безпечно».
Всі вищезазначені властивості пальмової олії обумовлюють і її використання при виробництві великого асортименту рослинних жирів з наперед заданими властивостями без транс-ізомерів, що відповідає рекомендаціям ФАО/ВОЗ при виробництві харчових продуктів.
Використання пальмової олії та її фракцій при виробництві харчових продуктів є обов’язковим при виконанні прийнятої Європейським Парламентом Резолюції 26.10.2016, що зобов’язала Європейську Комісію ввести законодавче обмеження в харчових продуктах на вміст транс-ізомерів жирних кислот від загального вмісту жиру не більше 2 % в Європейському Союзі. Данія, Австрія, Швейцарія, Норвегія, Ісландія, Угорщина, Туреччина, Німеччина та країни Митного союзу вже законодавчо ввели це обмеження.
За останні роки в Україні впроваджені нові сучасні технології виробництва харчових продуктів, що сприяло значному розширенню асортименту спеціальних жирів для молочної, кондитерської, хлібопекарської промисловості.
Для виробництва широкого асортименту спеціальних рослинних жирів, які раніше завозилися лише по імпорту, також необхідна пальмова олія. Завдяки її використанню вітчизняні виробники на даний час мають можливість виробляти великий спектр спеціальних рослинних жирів високої якості.
На вітчизняних підприємствах освоєні найсучасніші технології виробництва спеціальних рослинних жирів, рівень технології на яких відповідає всім сучасним світовим досягненням. Заборонивши використання при їх виробництві пальмової олії, будуть створені на законодавчому рівні сприятливі умови для завезення спеціальних жирів по імпорту.
Довідково інформуємо, що всі спеціальні жири, які надходять в Україну по імпорту, вироблені з використанням пальмової олії, як і переважна більшість харчових продуктів, що надходять по імпорту.
Спеціальні рослинні жири не є кінцевим продуктом, а являються сировиною для суміжних галузей харчової промисловості і виробляються по конкретному замовленню підприємства-споживача з наперед заданими фізико-хімічними та органолептичними показниками в залежності від їх застосування.
Використання пальмової олії для виробництва спеціальних рослинних жирів забезпечує такі переваги:
1. Виробництво жирів широкого асортименту з наперед заданими властивостями.
2. Виробництво спеціальних рослинних жирів для харчової промисловості без вмісту транс-ізомерів.
3. Спеціальні рослинні жири з пальмової олії не містять холестерину.
4. Насичених кислот у пальмовій олії менше, ніж у тваринних жирах, в тому числі і молочному жирі, що відповідає рекомендаціям ФАО/ВОЗ, а значить і спеціальні жири відповідають цим рекомендаціям.
5. Виробництво спеціальних рослинних жирів з оптимальним жирнокислотним складом для здоров’я людини та максимально наближеним до натуральних жирів і забезпечення їх технологічності при виробництві харчових продуктів.
Все вищезазначене стверджує, що у всьому світі, також і у всіх передових країнах, пальмова олія є харчовим продуктом. Лідерами по використанню пальмової олії на харчові цілі є високорозвинуті країни ЄС, США, Японія, Канада, Індія, Китай.
Асоціація «Укроліяпром» наполягає не забороняти використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів, а створити такі законодавчі умови, при яких би було економічно невигідно недобросовісним виробникам молочної продукції її фальсифікувати.
Даний законопроект не направлений на протидію фальсифікації традиційних молочних продуктів, для якої недобросовісні виробники використовують пальмову олію, оскільки штрафні санкції, передбачені в законопроекті, є мізерними.
На зовнішньому ринку одна тонна вершкового масла жирністю 72 % коштує 5700 дол. США, одна тонна пальмової олії коштує 800–850 дол. США (вміст жиру 99,9 %). При виробництві фальсифікованих традиційних молочних продуктів виробники отримують надприбуток і такі мізерні штрафи, передбачені законопроектом, а також нанесення відповідного маркування не зупинять тотальну фальсифікацію традиційних молочних продуктів в Україні.
Необхідно об’єднати всі зусилля, як законодавчі, так і адміністративні та економічні, для створення умов в Україні, які б не дозволяли виробляти фальсифіковану молочну продукцію.
Заборона на використання пальмової олії в Україні при виробництві харчових продуктів призведе до суттєвого зниження конкурентоспроможності багатьох видів вітчизняної харчової продукції навіть на внутрішньому ринку, не кажучи вже про зовнішні ринки, а також зменшення її асортименту та матиме вкрай негативні наслідки через зупинку підприємств по її переробці та, як наслідок, призведе до скорочення 2000 робочих місць та понад 4 млрд. грн надходжень до місцевого та державного бюджету (обґрунтування додається).
При цьому, акцентуємо Вашу увагу, що Міністерство аграрної політики та продовольства України не підтримує даний проект Закону України і обґрунтування недоцільності його прийняття надіслало до Верховної Ради України листом від 18.02.2016 року № 37-32-1-4/2172 (додається).
Враховуючи вищевикладене та погоджуючись з необхідністю встановлення адміністративної відповідальності при виробництві традиційних молочних продуктів, асоціація «Укроліяпром» переконливо просить Вас вилучити з проекту Закону України № 3871 від 02.02.2016 Ш розділ щодо заборони використання пальмової олії в харчових продуктах, як економічно недоцільний та науково необґрунтований.